Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

смерть до чего

  • 1 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 2 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 3 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 4 последовать

    (за кем) піти, рушити за ким, (после чего) наступити, виникнути, статися після чого. -дуем за ним - ходімо за вим. Я -вал за ним в сад - я пішов за ним у сад. Сын -довал примеру отца - син вступив на батькову стежку, наслідував батька, пішов батьковим слідом. После этого -вало… - по тім наступило… [Лиха то радість, що по ній смуток наступив (П. Пр.)]. Смерть -вала от чахотки - смерть сталася від сухот. После агонии -вала смерть - по агонії настала смерть. Я не хотел -вать его совету - я не хтів пристати на його раду. -вало решение - вийшов (стався) вирок.
    * * *
    1) (пойти за кем-, чем-л.) піти́, піти́ слі́до́м (вслід); ( поехать) пої́хати, пої́хати вслід; (двинуться, тронуться) ру́шити, ру́шити слі́до́м (вслід), попростува́ти, попрямува́ти
    2) ( наступить) наста́ти; (произойти, случиться) ста́тися; (явиться следствием чего-л.) надійти́, ви́йти; (возникнуть, проистечь) вини́кнути
    3) (кому-чему - поступить, подражая) наслі́дувати (кого-що)

    Русско-украинский словарь > последовать

  • 5 лишать

    лишить кого чего позбавляти, позбавити кого чого, (отнимать) відбирати, відібрати (-беру, -береш) у кого и кому що, (вульг.) рішати, рішити кого чого. [Не позбавляй мене того вінця, що бог мені показує що ночі (Л. Укр.). Сварка та бійка, кого вони не позбавлять веселости! (Франко). Ти пан над життям людським, коли можеш відібрати його в кождій хвилі (Франко). А жінка й діти? адже ти їх усього рішив! (Квітка)]. -шать, -шить жизни кого - позбавляти, позбавити життя кого, вкорочувати, вкоротити віку (життя) кому, заподіювати, заподіяти смерть кому, (сжить со света) зганяти, зігнати кого з світу, (казнить) страчувати, тратити, стратити кого. [Позбавиш життя людину (Коцюб.). Вкоротив йому віку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? (Пісня). Страть свого брата, як він додому прийде (Казка)]. -шать, -шить себя жизни - смерть собі заподіювати, заподіяти, відбирати, відібрати собі життя, вкорочувати, вкоротити собі віку, страчуватися, тратитися, стратитися. [Я сама собі смерть заподію (Тобілев.). І сама страчуся (Франко)]. -шать, -шить здоровья - позбавляти, позбавити здоров'я, виймати, вийняти з кого здоров'я. -шить дара слова, речи - відібрати (відняти) мову кому, знімити, онімити кого, (перен.) замкнути уста, мову кому. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.). Сильне зворушення, гнів відняли їй мову (Коцюб.)]. Паралич -шил его речи - після паралічу відібрало йому мову. Лишать, -шить девственности - см. Невинность 2 (Лишить -ти). [Їхав, мати, козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький (Пісня)]. -шать, -шить зрения - відбирати, відібрати зір (очі) кому, отемнювати, отемнити кого, (ослеплять) сліпити, осліплювати и осліпляти, осліпити, (о мног.) посліпити кого. -шать, -шить рассудка - позбавляти, позбавити розуму кого, відбирати, відібрати розум, (насм.) глузд, пантелик кому, з[о]безглуздити кого. [Який вас обезглуздив кат? (Котл.)]. -шать, -шить силы - позбавляти, позбавити сили кого, вибирати, вибрати з кого силу. -шать, -шить сознания, чувств - позбавляти, позбавити, свідомости, знепритомнювати, знепритомнити кого. -шать покоя - відбирати спокій кому, позбавляти кого спокою, занепокоювати кого. -шать себя удовольствия - позбавляти себе втіхи. -шать, -шить охоты, желания - позбавляти, позбавити кого охоти (бажання) до чого, відбирати, відібрати кому охоту (бажання) до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. Он -шил меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения - він позбавив мене своєї приязні, прихильности, свого прихилля, він відібрав мені свою приязнь, прихильність, своє прихилля. Недостойные поступки -шили его любви и уважения товарищей - негідні вчинки позбавили його товариської любови й пошани. -шить имущества, состояния - позбавити кого добра (майна, маєтности), відібрати майно кому и у кого. -шить наследства - позбавити (не дати) спадку. Судьба -шила его всего - доля відібрала йому все. -шать, -шить хлеба-соли - позбавляти кого хліба-соли, (поэтич.) збавляти кого з хліба-соли. [Близьких сусід з хліба-соли збавляв (Мартин.)]. -шать, -шить куска хлеба - позбавляти, позбавити кого шматка хліба, відбирати, відібрати кому шматок хліба. -шать места, должности - позбавляти кого посади, відбирати кому посаду, звільняти з посади кого. -шать власти, сана - позбавляти влади, сану кого, відбирати владу, сан кому, скидати кого з влади, з сану. -шать кредита - позбавляти кого кредиту, відбирати кредит кому, припиняти боргування кого. -шать, -шить прав - позбавляти, позбавити прав, (прав состояния) громадських прав, (избирательных прав) виборчих прав. -шать, шить слова - позбавляти, позбавити слова кого, відбирати, відібрати голос кому, забороняти, заборонити мову кому, (перен.) умкнути мову кому. [За теє суд його позбавив слова (Л. Укр.)]. -шить чести, человеческого достоинства - позбавити чести, людської гідности, знеславити кого. -шать, -шить свободы - позбавляти позбавити волі, зневолювати, зневоляти, зневолити кого, (о мн.) позневолювати, (перен., связывать) залигувати, залигати, загнуздувати, загнуздати, запетльовувати, запетлювати кого, (арестовывать) ув'язнювати, ув'язнити кого. [Убогого зневоляють (Сл. Гр.). А що? запетльовано тебе? (Запоріжжя). Мене залигали того таки дня і держали під арештом (Новомосковщ.)]. Лишённый - позбавлений. Я -шён возможности - я не маю змоги, мене позбавлено змоги. Это не -шено остроумия - це не без дотепу. Этот слух -шён всякого основания - ця поголоска цілком безпідставна, не має для себе жадної підстави. -шённый избирательных прав - позбавлений виборчих прав; срв. Лишенец. -шённый чести - позбавлений чести, знеславлений. -шённый свободы - позбавлений волі, зневолений, (теснее) ув'язнений.
    * * *
    несов.; сов. - лиш`ить
    (кого чего) позбавля́ти, позба́вити (кого чого); ( отнимать) відбирати, відібра́ти и мног. повідбира́ти (у кого що, кому що); ріша́ти, ріши́ти (кого чого)

    Русско-украинский словарь > лишать

  • 6 нести

    нести́
    1. porti;
    2.: \нести я́йца meti ovojn;
    ♦ \нести обя́занности plenumi devojn (или oficojn);
    \нести отве́тственность porti respondecon;
    \нести убы́тки malgajni, suferi malgajnon.
    * * *
    (1 ед. несу́) несов., вин. п.
    (движение опред.-напр. - ср. неопр.-напр. носить)
    1) ( взяв в руки или нагрузив на себя) llevar vt, portar vt; traer (непр.) vt ( принести)

    нести́ что́-либо в рука́х, на спине́ — llevar algo en las manos, a la espalda

    2) (увлекать с собой; мчать) llevar vt; arrastrar vt (обычно о ветре, течении и т.п.)

    нести́ ве́тром — llevar (arrastrar) por el viento

    3) (распространять звук, запах) llevar vt, extender (непр.) vt, difundir vt
    4) безл., твор. п. (исходить, передаваться) despedir (непр.) vt, oler (непр.) vt (a)

    с мо́ря несёт прохла́дой — del mar sopla aire frío

    от него́ несёт чесноко́м разг. — (él) huele a ajo, despide olor a ajo

    5) (выполнять поручение, обязанности и т.п.) cumplir vt, realizar vt

    нести́ обя́занности — llevar (ejercer) las funciones (de)

    нести́ карау́л, нести́ ва́хту — montar la guardia, estar de guardia

    нести́ дежу́рство — estar de guardia (de servicio)

    6) (претерпевать что-либо, подвергаться чему-либо) sufrir vt, exponerse (непр.) (a)

    нести́ наказа́ние — sufrir un castigo

    нести́ убы́тки — sufrir pérdidas

    нести́ отве́тственность — tener (asumir) la responsabilidad

    7) ( влечь за собой) traer (непр.) vt, causar vt

    нести́ смерть — traer la muerte

    8) перен. (быть носителем чего-либо, передавать что-либо) llevar vt

    нести́ культу́ру в ма́ссы — llevar la cultura a las masas

    9) разг. ( говорить что-либо вздорное) decir patochadas (tonterías)

    нести́ небыли́цы — contar absurdidades

    10) мор. ( быть оснащённым) tener (непр.) vt, llevar vt, estar dotado
    11) ( о птицах - класть яйца) poner (непр.) vt, aovar vi
    ••

    высоко́ (го́рдо) нести́ го́лову — llevar erguida la cabeza

    нести́ свой крест — aguantar (sufrir el peso de) la cruz

    куда́ тебя́ несёт? прост. — ¿qué viento te trae?; ¿qué tripa se te ha roto?

    * * *
    (1 ед. несу́) несов., вин. п.
    (движение опред.-напр. - ср. неопр.-напр. носить)
    1) ( взяв в руки или нагрузив на себя) llevar vt, portar vt; traer (непр.) vt ( принести)

    нести́ что́-либо в рука́х, на спине́ — llevar algo en las manos, a la espalda

    2) (увлекать с собой; мчать) llevar vt; arrastrar vt (обычно о ветре, течении и т.п.)

    нести́ ве́тром — llevar (arrastrar) por el viento

    3) (распространять звук, запах) llevar vt, extender (непр.) vt, difundir vt
    4) безл., твор. п. (исходить, передаваться) despedir (непр.) vt, oler (непр.) vt (a)

    с мо́ря несёт прохла́дой — del mar sopla aire frío

    от него́ несёт чесноко́м разг. — (él) huele a ajo, despide olor a ajo

    5) (выполнять поручение, обязанности и т.п.) cumplir vt, realizar vt

    нести́ обя́занности — llevar (ejercer) las funciones (de)

    нести́ карау́л, нести́ ва́хту — montar la guardia, estar de guardia

    нести́ дежу́рство — estar de guardia (de servicio)

    6) (претерпевать что-либо, подвергаться чему-либо) sufrir vt, exponerse (непр.) (a)

    нести́ наказа́ние — sufrir un castigo

    нести́ убы́тки — sufrir pérdidas

    нести́ отве́тственность — tener (asumir) la responsabilidad

    7) ( влечь за собой) traer (непр.) vt, causar vt

    нести́ смерть — traer la muerte

    8) перен. (быть носителем чего-либо, передавать что-либо) llevar vt

    нести́ культу́ру в ма́ссы — llevar la cultura a las masas

    9) разг. ( говорить что-либо вздорное) decir patochadas (tonterías)

    нести́ небыли́цы — contar absurdidades

    10) мор. ( быть оснащённым) tener (непр.) vt, llevar vt, estar dotado
    11) ( о птицах - класть яйца) poner (непр.) vt, aovar vi
    ••

    высоко́ (го́рдо) нести́ го́лову — llevar erguida la cabeza

    нести́ свой крест — aguantar (sufrir el peso de) la cruz

    куда́ тебя́ несёт? прост. — ¿qué viento te trae?; ¿qué tripa se te ha roto?

    * * *
    v
    1) gener. (взяв в руки или нагрузив на себя) llevar, (выполнять поручение, обязанности и т. п.) cumplir, (исходить, передаваться) despedir, (о птицах - класть яйца) poner, (претерпевать что-л., подвергаться чему-л.) sufrir, aovar, arrastrar (обычно о ветре, течении и т. п.), causar, difundir, exponerse (a), extender, oler (a), portar, realizar, traer (принести), ajobar (на спине или в руках), esportear
    2) navy. (быть оснащённым) tener, estar dotado, llevar
    3) colloq. (ãîâîðèáü ÷áî-ë. âçäîðñîå) decir patochadas (tonterìas)
    4) liter. (быть носителем чего-л., передавать что-л.) llevar

    Diccionario universal ruso-español > нести

  • 7 ранний

    ра́нний
    в разн. знач. frua.
    * * *
    прил.

    ра́нним у́тром, в ра́нний час — por la mañana temprano, muy de mañana

    ра́нней о́сенью — al principio del otoño

    ра́нняя весна́ — la primavera incipiente

    ра́ннее де́тство — tierna infancia

    ра́нние произведе́ния Толсто́го — primeras obras de Tolstói

    ра́ннее средневеко́вье — Alta Edad Media

    2) (рано наступивший; рано появившийся) precoz; prematuro ( преждевременный); temprano, tempranero ( о развитии)

    ра́нние о́вощи, фру́кты — hortalizas, frutas tempranas, primicias f pl

    ра́нняя весна́ — primavera temprana

    ра́нняя смерть — muerte prematura

    ра́ннее слабоу́мие мед.demencia precoz (juvenil)

    3) ( утренний) matutino, matinal
    ••

    из молоды́х, да ра́нний разг. — maduro antes de tiempo; es joven pero ya tiene espolones

    * * *
    прил.

    ра́нним у́тром, в ра́нний час — por la mañana temprano, muy de mañana

    ра́нней о́сенью — al principio del otoño

    ра́нняя весна́ — la primavera incipiente

    ра́ннее де́тство — tierna infancia

    ра́нние произведе́ния Толсто́го — primeras obras de Tolstói

    ра́ннее средневеко́вье — Alta Edad Media

    2) (рано наступивший; рано появившийся) precoz; prematuro ( преждевременный); temprano, tempranero ( о развитии)

    ра́нние о́вощи, фру́кты — hortalizas, frutas tempranas, primicias f pl

    ра́нняя весна́ — primavera temprana

    ра́нняя смерть — muerte prematura

    ра́ннее слабоу́мие мед.demencia precoz (juvenil)

    3) ( утренний) matutino, matinal
    ••

    из молоды́х, да ра́нний разг. — maduro antes de tiempo; es joven pero ya tiene espolones

    * * *
    adj
    1) gener. (о начальном периоде чего-л.) primero, (рано наступивший; рано появившийся) precoz, matinal, matutinal, matutino, prematuro (преждевременный), primicial, tempranal, tempranero (о развитии), adelantado, temprano
    2) law. incipiente

    Diccionario universal ruso-español > ранний

  • 8 хотеть

    гл.
    1. to want; 2. to wish; 3. to feel like doing smth; 4. wouldn't mind; 5. would not say no; 6. would like; 7. to be willing; 8. to fancy; 9. to take smb's fancy; 10. to be interested; 11. to be keen on/to be keen on doing smth; 12. to be eager to do smth; 13. to be anxious to do smth; 14. would do anything/would give anything; 15. can't wait; 16. to be itching to do smth; 17. to be dying; 18. to set one's heart on; 19. to dream of; 20. to long; 21. to yearn; 22. to crave; 23. to hanker after; 24. to aspire; 25. to need
    Русский глагол хотеть используется для выражения желания любого типа, как того что реально происходит, так и того что может произойти с малой долей вероятности или вообще уже не может произойти. Английские соответствия подчеркивают реальность, нереальность, а также малую вероятность исполнения желания, степень желательности и относятся к разным стилям речи.
    1. to want — хотеть, желать, испытывать желание ( не употребляется в Passive и Continuous): to want smth — желать чего-либо/хотеть чего-либо; to want smb to do smth — хотеть, чтобы кто-либо сделал что-либо; to want to do smth — хотеть что-либо сделать I want to talk with you. — Я хочу поговорить с тобой. I want you to talk with her. — Я хочу, чтобы ты поговорил с ней. The dog wants out. — Собака хочет выйти погулять. Your mother wants you. — Мама тебя зовет. I want some carrots. — Я хочу немного моркови./Мне моркови, пожалуйста. She said she didn't want to get married. — Она сказала, что не хочет выходить замуж. Please, let me pay half, I really want to. — Разрешите и мне заплатить половину, я действительно хочу это сделать. You could go back to bed for a while, if you want to. — Ты можешь еще немного поспать, если хочешь. The doctor wants me to go for another check up in two weeks' time. — Врач хочет, чтобы я прошла контрольное обследование через две недели. We wanted her to go with us, but she could not get the time off work. — Мы хотели, чтобы она поехала с нами, но она не могла уйти с работы. I know you want the party to be a success. — Я знаю, что ты хочешь, чтобы вечер прошел удачно. She wants the room fixed before we go. — Она хочет, чтобы навели порядок в комнате до нашего отъезда. What do you want to be when you grow up? — Кем ты хочешь стать, когда вырастешь? Состояние хотения ассоциируется с желанием еды и питья, а исполнение желания с процессом поедания, что проявляется в явном виде в ряде следующих словосочетаний: They are power-hungry and will stop at nothing. — Они жаждут власти и ни перед чем не остановятся. They are greedy for power. — Они жаждут власти. My grandmother had huge appetite for life. — Моя бабушка очень любила жизнь./Моя бабушка имела вкус к жизни. We are salivating for interesting things to do. — Мы изголодались по интересной работе. I have developed a taste for foreign travel. — Я вошел во вкус путешествий по разным странам. Here's something to whet your appetite. — Вот кое-что, что может возбудить твой аппетит. She hungered to see him again. — Она истомилась желанием увидеть его снова./Оыа жаждала увидеть его снова. They have thirst for knowledge. — У них жажда к знаниям. I devoured every book on the subject thai I could find. — Я с жадностью проглатывал/поглощал все книги по этому вопросу, которые мог найти.
    2. to wish — хотеть, желать (не употребляется в Passive и Continuous; в условных и дополнительных придаточных предложениях имеет значение хотеть того, что может случиться с малой долей вероятности): to wish smb well (ill) — желать кому-либо добра (зла) The chief wishes to see you. — Начальник хочет вас видеть. I wish I could help you. — Если бы только я мог вам помочь. I wish to goodness that music would stop. — Господи, хоть бы эта музыка смолкла. I wished him all the best. — Я пожелал ему всего самого лучшего. I wished him a good trip. — Я пожелал ему доброго пути. They wished me a happy birthday. — Они поздравили меня с днем рождения. What more could one wish her? — Чего еще можно ей пожелать? The weather was everything we could wish. — Погода была как на заказ. Anyone wishes to order the book should send a cheque to the publisher. — Все, кто желают приобрести эту книгу, должны выслать чек на имя издателя. I wish you would shut up! — Если бы ты замолчал!/Хоть бы ты замолчал! Where is that postman? I wish he would hurry up. — Куда девался этот почтальон? Хотелось бы, чтобы он поторопился./Хоть бы он поторопился. I wish the rains would stop. — Когда-нибудь кончатся эти дожди? I wish I had a car like that. — Как бы мне хотелось иметь такую же машину. I've come to wish you a happy New Year. — Я пришел, чтобы пожелать вам счастливого Нового года./Я пришел, чтобы поздравить вас с Новым годом.
    3. to feel like doing smth — быть в настроении что-либо сделать, хотеть что-либо сделать (или иметь, особенно потому, что вам это может доставить удовольствие): to feel like doing smth — хотеть что-либо сделать/быть в состоянии что-либо сделать Do you feel like dancing? — Вам не хочется потанцевать? I feel like saying to him: «Paul, you are the world's biggest idiot». — Мне так и хотелось ему сказать: «Павел, ты самый большой идиот/дурак в мире». It is so hot today, I really feel like an ice-cream. — Сегодня так жарко, что мне очень хочется мороженого.
    4. wouldn't mind — хотеть, не прочь (используется в ситуациях, когда вам хочется иметь что-либо или сделать что-либо, даже в тех случаях, когда вероятность получить мала): I wouldn't mind looking like Elisabeth Taylor when 1 am her age. — Я бы была не против выглядеть как Элизабет Тейлор, когда буду в том же возрасте. I would not mind his job, he is always eating at expensive restaurants and stays at exclusive hotels. — Я бы не возражала иметь такую как у него работу, он питается в дорогих ресторанах и живет в шикарных гостиницах./Я хотела бы иметь такую как у него работу, он питается в дорогих ресторанах и живет в шикарных гостиницах. Would you like another beer? —Yes, I wouldn't mind. — Хотите еще пива? — Да, я бы не прочь.
    5. would not say no — не откажусь (используется в ситуациях, когда вам очень хочется иметь или сделать что-либо): I would not say no to a glass of whisky! — Я бы не отказался от рюмочки виски! How about a night out of town? — I certainly would not say no. — He провести ли нам ночь за городом? — Конечно, я бы не отказался.
    6. would like — хотеть, желать (чтобы кто-либо что-либо сделал, особенно в вежливых просьбах, инструкциях и указаниях): We would like you to record all your conversations. — Мы бы хотели, чтобы вы записали на пленку все эти беседы. I would like you to see her and visit my family in Kiev, when you are there. — Я бы хотел, чтобы вы, когда будете в Киеве, повидались с ней и зашли к моим родителям. Would you like another cup of tea? — Хотите еще чашечку чая?
    7. to be willing — хотеть что-либо сделать, охотно что-либо сделать (используется для выражения готовности сделать что-либо по своей воле, без принуждения): to be willing to do smth — охотно что-либо сделать He is willing to tell the police everything he knows. — Он готов рассказать полиции все, что знает. Have a word with the manager and see if he is willing to reduce the price. — Поговори с управляющим и выясни, хочет ли/готов ли он снизить цену. We needed a new secretary but no one was willing to take the job. — Нам был нужен новый секретарь, но никто не хотел взяться за эту работу.
    8. to fancy — хотеть, нравиться, приходить в голову ( используется в неофициальной речи): I don't fancy this car. — Мне не нравится эта машина./Я бы не хотел иметь такую машину. The patient can eat whatever he fancies. — Больной может есть все, что ему захочется/Больной может есть все, что ему вздумается./Больной может есть все, что ему заблагорассудится. Do you fancy a drink? — Хочешь выпить? I think he has always fancied a house like that. — Мне кажется, ему всегда хотелось иметь такой дом. I really fancy going for a swim. — Мне действительно хочется выкупаться. What do you fancy for dinner? — Что бы ты хотел на обед? I quite fancy the idea of lazing around. — Я совсем не прочь побездельничать. I don't fancy staying in tonight. — Мне не хочется сегодня вечером сидеть дома.
    9. to take smb's fancy — приглянуться, вызвать желание иметь что-либо, захотеть, привлечь чем-либо, захотеть иметь чтолибо, захотеть приобрести что-либо ( используется в обыденных ситуациях): We could go to the movie or go out for a meal — wherever takes your fancy. — Мы можем пойти в кино или куда-нибудь поесть — куда тебе хочется./ Мы можем пойти в кино или куда-нибудь поесть — куда тебе больше нравится. We wandered around the market stopping occasionally at the stalls to buy something that took her fancy. — Мы ходили между разными лотками, останавливаясь время от времени и покупая то, что привлекло ее./Мы ходили по рынку, останавливаясь время от времени у разных лотков, и покупая то, что ей хотелось./Мы ходили между разными лотками, останавливаясь время от времени и покупая то, что ей казалось привлекательным.
    10. to be interested — хотеть, иметь желание (хотеть что-то сделать и быть с кем-либо связанным или иметь к этому отношение, особенно, если вас об этом просили): I don't know if I can tell you much, but I would be very interested in coming to the meeting. — He знаю, смогу ли я много рассказать, но я бы хотел прийти на собрание. Would you be interested in going to the theatre with me on Friday? — Хотите пойти со мной в театр в пятницу? We are going for a walk, are you interested? — Мы идем гулять, а ты не хочешь пойти с нами?
    11. to be keen on/to be keen on doing smth — очень хотеть что-либо сделать (особенно потому, что вы думаете это будет интересно и доставит удовольствие или поможет другим людям): He's really keen to meet you. — Ему правда очень хочется познакомиться с вами. Diana is very keen to prove her worth to our group. — Диане очень хочется доказать, что она полезна нашей группе. The government is keen to avoid further conflicts with the Trade Union. — Правительство стремится к тому, чтобы избежать дальнейших конфликтов с профсоюзами./Правительство очень заинтересовано в том, чтобы избежать дальнейших конфликтов с профсоюзами. We are very keen to encourage more local employers to work with us. — Нам очень хочется, чтобы многие местные предприниматели работали с нами./Мы заинтересованы втом, чтобы больше местных предпринимателей сотрудничало с нами.
    12. to be eager to do smth — хотеть что-либо сделать, стремиться что-либо сделать: I was very eager to get my hand on those rare recordings. — Мне очень хотелось заполучить эти редкие записи/пластинки. Не is so eager to learn that he stayes late every evening. — Он так стремится к знаниям, что сидит (за занятиями) подолгу по вечерам. Some patients are only too eagerto tell you exactly how they feel. — Некоторые пациенты горят желанием подробно рассказать ( врачу) о своих ощущениях./Некоторые пациенты стремятся в подробностях рассказать ( врачу) 0 своих ощущениях.
    13. to be anxious to do smth — стремиться что-либо сделать, очень хотеть что-либо сделать (приложить большие усилия к тому, чтобы произвести хорошее впечатление или успешно справиться с новой работой): Не was anxious to gain approval. — Ему хотелось, чтобы его работа была одобрена./Он старался, чтобы его действия были одобрены./Он старался добиться похвалы. We are anxious to hear from anyone who can help. — Мы стремимся связаться со всеми, кто может оказать помощь. We are anxious that the food should be of the best quality. — Мы стремимся к тому, чтобы еда здесь была самого лучшего качества./Мы очень хотим, чтобы еда здесь была самого лучшего качества,/Мы очень стараемся, чтобы еда здесь была самого лучшего качества.
    14. would do anything/would give anything — хотеть сделать все возможное (используется в ситуациях, когда вам очень хочется сделать что-либо): When she began writing she would have done anything to get her articles printed. — Когда она начала писать, она была готова на все, чтобы ее статьи были напечатаны./Когда она начала писать, она очень стремилась к тому, чтобы ее статьи были напечатаны./Когда она начала писать, она очень хотела, чтобы ее статьи были напечатаны. She would do anything to marry Ben, but he just won't ask her. — Она отдала бы все, чтобы выйти замуж за Бена, но он не делает ей предложение. 1 would do anything for a cup of coffee. — Я бы все отдал за чашечку кофе.
    15. can't wait — не могу дождаться, мне не терпится (используется в ситуациях, когда вам чего-либо очень хочется, чтобы это произошло как можно скорее, особенно потому, что вы довольны, счастливы от предвкушения и возбуждены): After his trip to the Zoo, Philip could not wait to tell his club fellows about it. — После посещения зоопарка Филиппу не терпелось рассказать обо всем своим товарищам по клубу. She can't wait to get out onto the ski slopes this year. — Ей не терпится и в этом году вновь попасть в горы покататься на лыжах. I can't wait for Christmas it will be great to see the family again. — Я жду не дождусь Рождества, здорово будет повидать всю семью снова. Another two weeks and we will be together — I can't wait. — Еще две недели, и мы будем вместе — я жду не дождусь этого дня./Еще две недели, и мы будем вместе — я вся в нетерпении.
    16. to be itching to do smth — гореть желанием что-либо сделать, не терпится что-либо сделать, руки чешутся сделать что-либо (нетерпеливо ждать чего-либо, чего вы не имели возможности сделать или иметь до сих пор): The guard stood aggressively, gun in hand, they were itching to shoot someone. — Охранники стояли в агрессивной позе, с ружьями наготове, им не терпелось в кого-нибудь выстрелить. She is just itching to tell you about your husband's affair, she doesn't realize you know already! — Она изнывает от желания рассказать вам о любовных интрижках вашего мужа, она не знает, что вы уже об этом знаете./ Ей не терпится рассказать вам о любовных интрижках вашего мужа, она не подозревает, что вы уже об этом знаете.
    17. to be dying — горячо желать чего-либо, до смерти хотеть чего-либо (потому, что вам это действительно очень нужно или потому, что это доставит вам большое удовольствие): I'm dying for a drink. — Let's go to the bar. — Умираю, хочу пить. — Пошли в буфет. I'm dying to go to the toilet — can we walk a bit faster? — Нельзя ли нам идти побыстрее, мне очень надо в туалет. She is dying to find out what happened. — Ей очень хочется выяснить, что случилось. Paul was dying for someone to recognize him after his appearance on TV. — Павлу смерть как хотелось, чтобы его узнавали, после того как он выступил по телевидению.
    18. to set one's heart on — хотеть добиться чего-либо, быть готовым добиваться чего-либо (так сильно хотеть чего-либо, что вы все время об этом думаете и если вы этого не добьетесь, то будете очень огорчены): We have set our hearts on this house in the country. — Мы очень хотели приобрести этот домик за городом./Этот домик за городом запал нам в душу. I've set my heart on becoming a pilot. — Я твердо решил стать пилотом.
    19. to dream of — хотеть, мечтать ( о чем-либо) (хотеть чего-либо, что хотелось иметь давно; хотеть то, что вам хочется иметь, но вы вряд ли сумеете получить): Не dreams of becoming a famous novelist. — Он мечтает стать известным романистом. То think that what I have dreamt of all my life is coming true! — Подумать только, что сбывается то, о чем я мечтала всю жизнь! Не owns the biggest business anyone could dream of. — Он владеет самым большим предприятием, о каком любой могбы только помечтать./ Он владеет самым большим бизнесом, какой любой хотел бы иметь.
    20. to long — горячо желать, сильно хотеть, стремиться, с нетерпением ждать (сильно хотеть или сделать что-либо, особенно, если это уже случалось в прошлом или о том, что может произойти в будущем; предполагает тоску по несбыточному): Не longed for the good old days when teachers were shown respect. — Он мечтал о тех прежних временах, когда учителей уважали./Он мечтал о прежних временах, когда учителям оказывали уважение. Не was longing for everyone to live so that he might think in peace about what had happened that day. — Он очень хочет, чтобы наступило такое время, когда каждый сможет спокойно подумать о том, что произошло в тот день. More than anything I long to have someone who loves me for myself. — Я больше всего мечтаю о том, чтобы у меня был кто-то, кто любил бы меня ради меня самой./Я больше всего хочу, чтобы у меня был кто-то, кто любил бы меня ради меня самой. The day I have longed for eventually came. — Наконец наступил тот день, о котором я мечтал.
    21. to yearn — очень сильно хотеть, мечтать, стремиться, жаждать (так сильно хотеть чего-либо, что без этого вы не будете счастливы и довольны; часто желать того, на что мало вероятности рассчитывать): Above all the prisoners yearned for freedom. — Больше всего на свете узникам хотелось свободы. By this time some career women begin to yearn for motherhood. — В наше время некоторые женщины, сделавшие себе карьеру, начинают мечтать о том, чтобы иметь ребенка. I have always yearned to travel. — Я всегда очень хотел путешествовать./Я всегда стремился путешествовать. They were yearning to have a baby. — Им очень хотелось иметь ребенка.
    22. to crave — желать ( чего-либо) (счастья, любви так сильно, что ни чем другом вы не можете думать; часто хотеть так, что трудно себя контролировать): have always craved for love and acceptance. — Я всегда мечтал о том, чтобы меня любили и признавали. Не at last gained a recognition he craved for. — Наконец он получил признание, о котором мечтал. Не craved forthe attention ofthe older boys. — Ему очень хотелось, чтобы старшие ребята обращали на него внимание.
    23. to hanker after — хотеть, мечтать, страстно желать (постоянно думать о чем-либо, что вам хочется иметь и огорчаться по поводу того, что у вас этого нет; обычно используется в разговорном стиле речи): After two months abroad he began to hanker after/about home cooking. — После двухмесячного пребывания за границей, он начал мечтать о домашней еде. I still hanker after a career in politics. — Я все еще мечтаю о политической карьере. She always hankered after thick curly hair. — Ей всегда очень хотелось, чтобы у нее были густые курчавые волосы.
    24. to aspire — хотеть, стремиться, мечтать (стремиться достичь успеха, особенно в карьере): to aspire to fame — стремиться к славе/гнаться за славой Не was a young writer, aspiring to fame. — Он был молодым писателем, стремящимся к славе. Не aspired to artistic perfection in all his painting. — Во всех своих картинах он стремился к художественному совершенству. She aspired to nothing less than the head of the company. — Ей очень хотелось стать во главе компании и не меньше.
    25. to need — хотеть, нуждаться (используется в разговорных ситуациях для выражения желания получить что-либо обычное): I need a drink — I'm off to the bar. — Я хочу пить — я пошел в буфет. Не looks like he badly needs a holiday. — У него такой вид, как будто ему срочно нужен отпуск.

    Русско-английский объяснительный словарь > хотеть

  • 9 пураш

    пураш
    I
    Г.: пыраш
    -ам
    1. грызть, погрызть; разгрызать, разгрызть; лузгать

    Кӱчым пураш грызть ногти;

    кечшудым пураш лузгать семечки;

    сукарам пураш грызть сухари.

    Кӱжгӧ пушеҥгым умдыр-влак коктын алмаш-алмаш вашталтын пурыт. «Мар. ком.» Два бобра, сменяя друг друга, грызут толстое дерево. (Сакар:)

    Кырымышт годым, магыраш огыл манын, мый шке кидемым пурынам. М. Шкетан. (Сакар:) Когда меня избивали, я грыз свою руку, чтобы не кричать.

    2. грызть, погрызть; щипать, пощипать (траву, листья)

    Лышташым пураш щипать листья.

    Чевер шудым пуреш сур мераҥже. А. Горинов. Нежную траву щиплет серый заяц.

    Шере ковыштам пураш сур каза шонен аман. Б. Данилов. Серая коза, видимо, надумала пощипать сладкую капусту.

    3. кусать, покусать; кусаться, грызться

    Ваш-ваш пураш кусаться, кусать друг друга;

    пий пурын собака покусала;

    тӱрвым пураш кусать губы.

    Тура кечывалым кече когартен пелта, пормо пуреш. «Ончыко» В полуденный зной солнце палит невыносимо, кусают слепни.

    (Манук:) Кок пий ваш пурыт гын, кумшыжлан сомыл уке. М. Шкетан. (Мачук:) Если грызутся две собаки, то для третьей нет дела.

    4. жевать, пожевать; разжевывать, разжевать; прожевывать, прожевать

    Резинкым пураш жевать резинку;

    сайын пураш хорошо прожевать.

    Вӱд деч посна пурын сеҥашат ок лий. О. Тыныш. Без воды и не прожевать.

    Шордо йошкар калпакан кармывоҥгым нале да кочкаш тӱҥале. Ятыр жап пурын шогыш. В. Исенеков. Лось сорвал мухомор с красной шляпкой и стал есть. Он долго его разжевывал.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    II
    Г.: пыраш
    -ем
    1. идя, двигаясь, проникать (проникнуть) внутрь, в пределы чего-л.; входить, войти; заходить, зайти

    Кудывечыш пураш входить во двор;

    вӱдыш пураш войти в воду;

    калык тӱшкаш пураш войти в толпу людей;

    келге лумыш пураш входить в глубокий снег;

    пӧртыш пураш зайти в дом;

    унала пураш зайти в гости;

    шекланен пураш осторожно входить.

    Мало дене пырля мыят волгыдо кугу залыш пурышым. М. Казаков. Вместе с другими я тоже вошёл в большой светлый зал.

    Йолгорно лоп верыш, тыгыде арама лоҥгаш пура. А. Эрыкан. Тропинка входит в мелкий ивняк на низине.

    2. въезжать (въехать) внутрь; заезжать, заехать куда-л.

    Йортен пураш въехать рысью;

    машина дене пураш въехать на машине.

    Тушан имньым пукшен, эрдене олаш пурышна. Н. Лекайн. Покормив там лошадей, утром мы въехали в город.

    Чашкерыш яраимньын пурен от керт. К. Васин. В чащобу верхом не въедешь.

    3. влетать (влететь) внутрь чего-л.; летя, проникать (проникнуть) куда-л.; впорхнуть; залетать, залететь куда-л.

    Пӧрткайык пурен влетел воробей;

    шуко шыҥа пурен залетело много комаров.

    Шырчык кашка дене ыштыме омарташке кумылынрак пура, манын возымо. В. Косоротов. Написано, что скворцы охотнее влетают в скворечник, сделанный из ствола дерева.

    Иктышкыже шукырак мӱкш пураш тӱҥалеш гын, тудо омартам умбакырак кораҥдена. «Ончыко» Если в один из ульев начинают залетать много пчёл, то его мы ставим подальше.

    4. ползком проникать (проникнуть) куда-л.; вползать, вползти; заползать, заползти

    Кишке рожыш пурыш змея вползла в дыру;

    нушкын пураш вползти.

    Тиде чашкерыш нушкын пурыштат, маскироватлалташ тӱҥальыч. С. Вишневский. Они ползком вошли в эту чащу и начали маскироваться.

    5. вступать, вступить; становиться (стать) членом, участником чего-л.; поступать, поступить; устраиваться, устроиться куда-л.; зачисляться, зачислиться; включаться (включиться) в состав кого-л.

    Кооперативыш пураш вступить в кооператив;

    пайыш пураш вступить в пай;

    пашаш пураш поступить на работу;

    тунемаш пураш поступить учиться.

    Терентей кугыза колхозыш эн ондак пурен. Г. Ефруш. Дядя Терентей вступил в колхоз раньше всех.

    – Мый июнь тылзыште марий ротышко шке кумыл дене пуренам. С. Чавайн. – В июне месяце я добровольно вступил в марийскую роту.

    Еренте моло йоча семын пионер отрядыш пураш тоштын огыл. М. Шкетан. Еренте, подобно другим детям, не смел вступать в пионерский отряд.

    Сравни с:

    возалташ
    6. проникать (проникнуть) куда-л.; преодолев какую-л. преграду, пройдя сквозь что-л., оказаться внутри чего-л.; просачиваться, просочиться; пробираться, пробраться; попадать, попасть; доноситься, донестись

    Волгыдо пура проникает свет;

    йӱштӧ пура проникает холод;

    мардеж пура проникает ветер;

    пылышыш пура доносится до слуха (букв. проникает в уши).

    Нерыш когар пуш пура. Ала-кушто мо-гынат йӱла, шикшыже мардеж почеш камерыш пура. А. Тимофеев. В нос попадает запах гари. Где-то что-то горит, дым по ветру проникает в камеру.

    Тушто кычкырыме йӱк шергылте: – Гриша! Пуш вола, вӱд пурен. М. Евсеева. Там послышался крик: – Гриша! Лодка тонет, вода просочилась.

    Сравни с:

    шуаш, шыҥаш
    7. вмещаться, вместиться во что-л., куда-л.; помещаться, поместиться внутри чего-л.; умещаться, уместиться в чём-л.

    Чемоданыш пура в чемодан вмешается:

    кӱсеныш ок пуро в кармане не умещается.

    (Алгаев:) Мом ойлаш, залыш шӱдӧ витле еҥ пура. Н. Арбан. (Алгаев:) Что и говорить, в зал вмещается сто пятьдесят человек.

    Ведра воктен кок кугу кружкам шындыш. Кажнышкыже пел бутылка пура. С. Чавайн. Рядом с ведром он поставил две большие кружки. В каждую вмещается полбутылки.

    Кормыжыш пура, пудапкаш ок пуро. Тушто. В горсть умещается, а в пудовку не умещается.

    Сравни с:

    шыҥаш
    8. входить, войти; лезть, пролезать, пролезть (с силой или тайком); проникать, проникнуть во что-л. (с силой или тайком); залезать, залезть (тайком); налезать, налезть; быть впору, по размерам (об обуви)

    Вор пурен вор залез;

    келгыш пураш глубоко войти;

    куштылгын пураш легко войти;

    садыш пураш пролезть в сад.

    Вася помыш кӱсенышкыже кидшым чыка, кӱсен изи, а кид кугу, пыкше пура. Г. Чемеков. Вася засунул руку во внутренний карман, карман маленький, а рука большая, кое-как входит.

    Но кем йолышкыжо нигузеат ок пуро: шыгыр. К. Васин. Но сапоги никак не налезают на ноги – тесны.

    Имыже кушко пура, шӱртыжат тушкак кая. Калыкмут. Куда пролезает иголка, туда же и нитка.

    9. появляться, появиться; проявляться, проявиться; выступать, выступить; обнаруживаться, обнаружиться (о цвете, силе и т. п.)

    Ал пура появляются силы;

    вес тӱс пура обнаруживается другой облик;

    чал пурен появилась седина.

    Чыла вереат шыже тӱс пурен. О. Тыныш. Везде проявляется осенний вид.

    Рвезе еҥын виян кап-кылже колымашым сеҥа. Эркын вийже пураш тӱҥалеш. А. Березин. Сильное тело молодого человека побеждает смерть. У него постепенно начинают появляться силы.

    Сравни с:

    палдырнаш
    10. входить, войти (в город и т. п.); вступать, вступить (в какие-л. пределы); врываться, ворваться (с боем); занимать, занять (города и т. п.)

    Селаш пураш вступить в село;

    керылт пураш войти с боем.

    Озаҥ олашке Михельсон шке войскаже дене сеҥен пурыш. К. Васин. Михельсон со своим войском вошёл в город Казань.

    А шке эрла-кумышто тулан сӧйыш пурена. А. Ягельдин. А мы сами завтра-послезавтра вступаем в страшный бой.

    11. входить, войти; включаться (включиться) в состав чего-л.; являться (явиться) составной частью чего-л.; относиться к какому-л. разряду, виду и т.п

    Киров областьыш пураш входить в Кировскую область;

    ик тӱшкашке пураш относиться к одной группе.

    Карт гыч вигак койын: шушаш Марий автономийыш Чарла уезд пӱтынек пурышаш, Вӱрзым, Яраҥ, Чыкма уездла гычат ятыр волостьшо пура. К. Васин. Из карты сразу видно: в будущую Марийскую автономию Царевококшайский уезд должен войти полностью, входят также многие волости из Уржумского, Яранского, Козьмодемьянского уездов.

    Тиде ломыжын составышкыже йӱлыдымӧ вещества-шамыч пурат. «Ботаника» В состав этой золы входят несгораемые вещества.

    12. входить (войти) в жизнь, практику, обычай и т. п.; внедряться, внедриться; укореняться, укорениться; получать (получить) распространение

    Техника пурен внедрилась техника;

    у йӧн пура внедряются новые методы.

    (Марий-влак) утларакше ош мыжерым чиеныт, шем мыжер варарак пураш тӱҥалын. МДЭ. Марийцы больше носили белые кафтаны, чёрные кафтаны получили распространение позже.

    Варарак электропила илышыш пурыш. В. Исенеков. Попозже вошла в жизнь электропила.

    13. поступать (поступить) в место назначения; оказаться доставленным куда-л., прибыть по назначению; попасть в распоряжение кого-чего-л.; дойти

    Мемнан редакцийыш кажне кечын шуко почеламут пура. «Мар. ком.» В нашу редакцию каждый день поступает много стихотворений.

    Райисполкомыш вуйшиймаш пурен. П. Корнилов. В райисполком поступила жалоба.

    14. попадать, попасть; впадать, впасть; оказаться в каких-л. обстоятельствах, условиях (обычно неблагоприятных)

    Йоҥылышыш пураш впасть в ошибку;

    намысыш пураш попасть в позорное положение, опозориться.

    Мыйын верч вожылмашке огыда пуро. Б. Данилов. Из-за меня вам не будет стыдно (букв. вы не попадёте в стыд).

    Стапан Иыванын имньыже ок коло гын, тыгай ӧрмашыш ок пуро ыле. Н. Лекайн. Если бы не пала лошадь Стапан Йывана, то он не попал бы в такое затруднительное положение.

    Сравни с:

    логалаш
    15. пойти (о времени, возрасте); наступать (о каком-л. периоде, сезоне и т. п.); вступать, вступить (в какой-л. период, сезон и т. п.)

    – Латкок ийыш пуренам. Н. Арбан. – Мне пошёл двенадцатый год.

    Колхозна уржа-сорла пашаш пурыш. А. Фёдоров. Наш колхоз вступил в жатву.

    Сравни с:

    тошкалаш
    16. перен. проникать, проникнуть; доходить, дойти; входить, войти (в душу, сердце и т. п.)

    Айдемын кӧргышкыжак пураш проникнуть до глубины души человека.

    Ӱдыр тудын шумышкыжӧ пурен, Натальыланат каче келшен. П. Корнилов. Девушка вошла в его сердце, и Наталье парень понравился.

    Автор айдемын шӱм-чонышкыжо пурен, тудын эн ныжыл кумылжым тарватен мошта. С. Черных. Автор умеет проникать до самого сердца, души человека, трогать самые нежные струны его.

    17. в сочет. с деепр. формой глагола обозначает направленность действия внутрь;

    куржын пураш вбежать;

    миен пураш прийти, приехать (туда);

    толын пураш прийти, приехать (сюда);

    йоген пураш втекать.

    Нуно йолгорно дене чодыра коклаш шекланен ошкыл пурат. Н. Лекайн. Они осторожно, шагая по тропинке, входят в лес.

    Юл вӱд ташлен, коремла ден ялла дек шумеш чакнен пурен. М.-Азмекей. Волжская вода разлилась, она, вплотную приблизилась до оврагов и деревень.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > пураш

  • 10 избавлять

    избавить кого от кого, от чего или чего відзволяти, відзволити кого від кого, від чого, визволяти, визволити кого від кого, з чого, (зап.) вибавляти, вибавити кого від чого, ря[а]тувати, вря[а]тувати, виря[а]товувати, виря[а]тувати кого з чого, сов. відволати кого від чого, звільняти, звільнити кого від чого, (диал.) опростувати, опростати від чого, (о)слобоняти, (о)слобонити кого від чого, позбавляти, позбавити кого чого. [Ти одзволив нас од смерти (Казка). Ти мене вибавив од смерти, а я тебе (Рудч.). Я так гаряче благав, і ти мене не вратував од цієї ганьби (Крим.). Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.). Світ слобонити від мук і роздору (Франко). Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти (Куліш). Дочку од лиха одволає і ворога свого здолає (Греб.)]. Смерть -вляет нас от мук - смерть відзволяє (вибавляє) нас від мук. -вьте меня от этого неприятного поручения - відзвольте мене від цього прикрого доручення. -вить кого от опасности - визволити, вирятувати кого з небезпеки, врятувати кого в небезпеці. Он -вил меня от этого несчастья - він визволив (вирятував) мене з цієї біди, напасти, він врятував мене від цієї біди. -вляю вас от труда, от неприятности отвечать мне - звільняю вас від клопоту, від прикрости мені відповідати. -вить кого от беспокойства - позбавити кого клопоту. -вьте меня от ваших замечаний - дайте мені спокій з вашими увагами (від ваших уваг). Избави бог! - крий боже! боронь боже! ховай боже! (не)хай бог боронить (милує, одверта)! -вьте меня от него - відзвольте, визвольте мене від його [Я бачу, що мій вид їй гірший від хвороби, так визвольмо-ж її від нашої особи (Самійл.)]. -ви нас бог от пожара! - хай нас бог боронить (милує) від пожежі! Избавленный - визволений, відзволений, вибавлений, виря[а]туваний, вря[а]тований; звільнений від чого, позбавлений чого. Никто не -влен от смерти - від смерти ніхто не врятований, не вільний, не виметний.
    * * *
    несов.; сов. - изб`авить
    ( спасать) рятува́ти, -ту́ю, -ту́єш и урято́вувати, -то́вую, -то́вуєш, урятува́ти и порятува́ти, вирято́вувати, ви́рятувати, -тую, -туєш; (освобождать, выручать) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти, -ню́, -ни́ш, увільня́ти, увільни́ти, позбавля́ти, позба́вити, -влю, -виш, вибавля́ти, ви́бавити

    \избавлять бавь, \избавлять бавьте — дай (да́йте) спо́кій, обли́ш, обли́ште; пощади́, пощаді́ть

    \избавлять вить от сме́рти — урятува́ти (порятува́ти, ви́рятувати; відвола́ти) від сме́рті

    \избавлять вить от хлопо́т — звільни́ти (увільни́ти, ви́бавити) від кло́поту, позба́вити кло́поту (моро́ки)

    Русско-украинский словарь > избавлять

  • 11 нос

    1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);
    2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);
    3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];
    4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;
    5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.
    * * *
    ніс, род. п. носа

    ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

    в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

    да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

    драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

    из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

    на \нос су́ — на но́сі

    наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

    не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

    \нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

    опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

    оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

    оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

    под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

    под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

    пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

    с \нос са, с \нос су — з но́са

    сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

    утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

    уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

    уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

    Русско-украинский словарь > нос

  • 12 отвращать

    отвратить
    1) відвертати, відвернути, відводити, відвести, відхиляти, відхилити кого, що від кого, від чого. -тить беду, несчастие, опасность, смерть и т. п. - відвернути (відвести, відволати) лихо, нещастя, небезпеку, смерть від кого. Срв. Предотвращать. -ть взоры, лицо от кого, от чего - відвертати (відвернути), відводити (відвести) очі, лице від кого, від чого;
    2) безл. вернути, відвернути кого від чого. Срв. Отворачивать и Воротить 2. Отвращённый - відвернений и відвернутий, відведений.
    * * *
    несов.; сов. - отврат`ить
    відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти; (несов.: не допустить чего-л.) відвола́ти

    Русско-украинский словарь > отвращать

  • 13 мучаш

    мучаш
    Г.: мычаш
    1. конец, кончик; предел, граница чего-л., а также часть чего-л., которая примыкает к этому предмету

    Кандыра мучаш конец верёвки;

    тоя мучаш конец палки;

    парня мучаш кончик пальца;

    кӱчык мучаш короткий конец.

    Миша ручка мучашым тӱрвышкыжӧ тушкалтыш. М. Иванов. Миша поднёс к губе кончик ручки.

    Мундыра пӧрдеш, мучаш лектеш. Калыкмут. Клубок катится, конец находится.

    2. конец; предел, граница чего-л., край чего-л., а также часть чего-л., которая примыкает к этому пределу (о пространстве)

    Коридор мучаш конец коридора;

    аҥа мучаш конец участка;

    корно мучаш конец дороги.

    Ты купан чодыран мучашыже Юл воктене. К. Васин. Конец этого болотистого леса возле Волги.

    А пареҥге пасужо моткоч кумда! Мучашыжат ок кой! Г. Чемеков. А картофельное поле очень широкое! И конца не видно!

    3. конец; последний момент какого-л. временного отрезка, а также время, которое примыкает к этому моменту

    Арня мучаш конец недели;

    квартал мучаш конец квартала;

    ий мучаш конец года.

    Апрель мучашын левалге йӱдшӧ тудым пушкыдо мардеж кидше дене шокшо саҥгаж гыч шыман ниялта. А. Эрыкан. Тёплая ночь конца апреля ласково касается своим мягким ветерком его разгоряченного лба.

    Ончет, тылзе мучашеш эҥер ден ер-влак, ий деч эрнен, ташлен йогат. М.-Азмекей. Смотришь, в конце месяца реки и озёра, освободившись ото льда, текут, широко разливаясь.

    4. конец; завершение, окончание какого-л. действия, дела, произведения, события и т. д

    Фильм мучаш конец фильма;

    паша мучаш конец работы;

    книга мучаш конец книги.

    Пасу паша ынде мучашке лишемын. П. Корнилов. Полевые работы теперь близились к концу.

    – Яра кийыметлан мучаш шуын. М. Шкетан. – Твоему безделью пришёл конец.

    5. конец; смерть

    – А мыланна мучашым сӧрат гын, шкаланыштат вашке мучаш лиеш, – Степан шӧрмычкылжым шыдын шупшыльо. К. Васин. – Если нам сулят конец, им самим скоро будет конец, – Стопан зло потянул повод.

    – А гренадер полк Москва воктенсе пасулаштак чапдыме мучашым муын. «Ончыко» – А полк гренадеров на полях Подмосковья нашёл бесславный конец.

    6. грам. окончание; грамматически изменяющаяся часть слова

    Глагол-влакын лица мучашыштым возен шуктыза. «Мар. йылме» Допишите окончания глаголов.

    7. в поз. опр. конечный, последний

    Мучаш пӧрт последний дом;

    мучаш корным лудаш читать последнюю строчку.

    Южо мурышто мучаш шомакым кок пачаш мураш кӱлеш. М. Шкетан. В некоторых песнях последнее слово нужно петь два раза.

    Икманаш, чылажат мучаш результат марте шуйна. «Ончыко» Одним словом, всё продолжается до конечного результата.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > мучаш

  • 14 беспокоить(ся)

    гл.
    1. to disturb; 2. to trouble; 3. to bother; 4. to worry; 5. to be/to feel anxious
    Русские глаголы беспокоить/беспокоиться обозначают нарушение покоя или спокойствия как в физической сфере (положение, порядок), так и в области эмоций. Английские эквиваленты отличаются тем, что некоторые из них относятся только к области эмоций или к физической сфере, а некоторые используются, как и русский глагол, в том и другом случаях.
    1. to disturb — беспокоить, тревожить, мешать, нарушать (прерывать чьи-либо действия или какое-либо состояние, тревожить коголибо, сделать что-либо, что вызовет неприятное чувство): to disturb the silence of the night — нарушать молчание ночи/нарушить молчание ночи; to disturb the balance of things — нарушать равновесие; to disturb smb's peace of mind — нарушать чей-либо душевный покой; to disturb smb's sleep — нарушить чей-либо сон; to disturb smb's thoughts — беспокоить мысли; to disturb smb — мешать кому-либо/беспокоить кого-либо. I did not want to disturb you in the middle of the meeting. — Я не хотел беспокоить вас во время собрания./Я не хотел беспокоить вас в разгар собрания. Sorry to disturb you, but do you know where Mr. Snow is? — Простите за беспокойство, вы не знаете, где сейчас мистер Сноу? Her sleep was disturbed by a violent hammering on the door. — Ее сон был нарушен громким стуком в дверь./Ее разбудил громкий стук в дверь. They were deeply disturbed by the violence. — Они были глубоко обеспокоены совершенным насилием. A soft wind gently disturbed the surface of the lake. — Легкий ветерок слегка рябил поверхность воды в озере. Not a breath of wind disturbed the beautiful scene. — Красоту этого пейзажа не нарушал ни малейший ветерок.
    2. to trouble — беспокоить, беспокоиться, затруднять, тревожить, тревожиться (причинять как физические неудобства, так и вызывать неприятные переживания или волнения; часто используется в вежливых просьбах): to trouble smb — беспокоить кого-либо/затруднять кого-либо; to trouble smb to do smth — просить кого-либо сделать что-либо; to trouble smb for smth/to trouble smb to do smth — беспокоить кого-либо по поводу чего-либо; to be troubled about smb, smth — беспокоиться о ком-либо, о чем-либо/быть обеспокоенным по поводу кого-либо, чего-либо Can I trouble you for the salt? — Вас не затруднит передать мне соль?/ Передайте мне, пожалуйста, соль. I'm sorry to trouble you but I have some urgent news to tell you. — Простите за беспокойство, но у меня для вас срочное сообщение. What's up? Is something troubling you? — Что случилось? Вас что-то беспокоит? It troubles me that I haven't heard from her recently. — Меня тревожит то, что от нее в последнее время нет известий. I'm sorry you have been troubled, it won't happen again. — Мне жаль, что я вас побеспокоила, этого больше не повторится. «I will call her if you like.» «No, don't trouble yourself.» — «Я ее позову, если хотите.» — «Нет, не надо, не беспокойтесь.» I'm sorry to trouble you, but can 1 borrow your pen? — Простите за беспокойство, вы не одолжите мне свою ручку? Could I trouble you for a lift home? — Могу я попросить вас подвезти меня домой? His right shoulder is troubling him. — Его беспокоит правое плечо. Не left without even troubling to say goodbye. — Он ушел, не потрудившись даже попрощаться.
    3. to bother — беспокоить, беспокоиться, приставать, надоедать, мешать, волновать, раздражать, докучать, досаждать (часто употребляется в вопросительных и отрицательных предложениях; относится к ситуациям, когда говорящий считает прилагаемые усилия ненужными или бесполезными, а действие волнующим кого-либо, мешающим кому-либо в момент занятости, нарушающим чей-либо покой): to bother smb — мешать кому-либо/досаждать кому-либо; to bother smb with requests (questions) — беспокоить кого-либо просьбами (вопросами/надоедать кому-либо просьбами (вопросами) Don't bother your head about it. — He беспокойтесь об этом./Не забивайте себе голову по этому поводу./Не берите это в голову. Are the children bothering you? — Дети вам не докучают? Does the noise bother you when you are trying to sleep? — Вам не мешает шум, когда вы пытаетесь заснуть? There was something about him, that bothered her. — В нем было что-то, что ее раздражало./В нем было что-то, что не давало ей покоя. Does it bother you that people think you are older than you really are? — Вас не волнует, что люди считают вас старше, чем вы есть на самом деле? It was such a stupid question I didn't even bother to reply. — Это был такой глупый вопрос, что я и не подумал отвечать на него. Has anyone ever bothered to ask the students for their opinion? — Кто-нибудь когда-либо дал себе труд спросить студентов об их мнении? Don't bother about driving me home, I'll walk. — He беспокойтесь, отвозить меня не нужно, я пойду пешком. Why bother with a car when you have such good public transport here? — Зачем возиться с машиной, если есть хороший общественный транспорт? Не won't come, so no use bothering and waiting for him. — Он не придет, нечего беспокоиться и ждать его.
    4. to worry — беспокоить, беспокоиться, волновать, волноваться, тревожить, тревожиться (чувствовать или вызывать волнение, беспокойство в результате того, что вы все время думаете о том, что что-либо может случиться в будущем): to worry smb — волновать кого-либо/тревожить кого-либо/беспокоить кого-либо; to worry about smth — беспокоиться из-за чего-либо/беспокоиться о чем-либо; to be worried about/over smth, smb — беспокоиться о чем-либо, о ком-либо. One should not worry about/over trifles. — He надо волноваться/беспокоиться по пустякам. Try not to worry so much. — Постарайтесь так много не волноваться. People worry more about their health than they used to. — Теперь люди беспокоятся о своем здоровье гораздо больше, чем когда-либо./Теперь люди тревожатся о своем здоровье гораздо больше, чем когда-либо. If the company follows the rules, they have got nothing to worry about. — Если компания соблюдает все правила, ей не о чем беспокоиться. What worries me most is the possibility of complete failure. — Меня больше всего тревожит возможность полного провала.
    5. to be/to feel anxious — беспокоить, беспокоиться, тревожить, тревожиться, волновать, волноваться (волноваться потому, что вы думаете, что что-либо плохое может произойти): The boy is getting easily tired and I am beginning to feel anxious about his health. — Мальчик очень быстро устает, и я начинаю беспокоиться за его здоровье/Мальчик очень быстро устает, и я беспокоюсь за его здоровье. We decided not to tell mother the bad news not to make her anxious. — Мы решили не сообщать матери плохие известия, чтобы не волновать ее. I haven't heard from my son for a long time and I'm anxious about him. — У меня давно нет известий от сына, и я тревожусь за него. His silence made me anxious. — Его молчание встревожило меня. People are naturally anxious about his death. — Его смерть, естественно, встревожила народ.

    Русско-английский объяснительный словарь > беспокоить(ся)

  • 15 конец

    1) (предел, граница) fine ж., termine м.
    ••

    в конце концов — alla fine, in fin dei conti

    этому не видно ни конца ни краю — non se ne vede la fine, così non si finisce mai

    2) (путь, расстояние) strada ж., distanza ж., tratto м.
    ••
    3) ( смерть) fine ж., morte ж.
    4) ( предмета) estremità ж., capo м.

    на противоположном конце — al capo opposto, dalla parte opposta

    ••

    сводить концы с концами — sbarcare il lunario, tirare a campare

    5) ( причальная верёвка) amarra ж., ormeggio м.
    ••

    отдать концы ( умереть) — mettere le scarpe al sole

    6) ( случай) caso м.
    * * *
    м.
    1) ( окончание) fine, termine

    под коне́ц — alla fine, verso la fine

    коне́ц недели — fine settimana

    в конце недели — alla fine della settimana; in coda alla settimana

    в конце концов — alla (fin) fine, in fin dei conti

    довести до конца — portare a termine, concludere vt

    2) ( край) limite, capo, estremità f

    из конца в коне́ц — per ogni dove

    3) ( срок) fine f, termine

    коне́ц месяца — la fine del mese

    4) ( предмета) fine f, termine, estremità f; punta f (острого, длинного предмета)
    5) (завершение чего-л., смерть)

    бесславный коне́ц — una fine ingloriosa

    ему пришёл коне́ц — oramai è spacciato

    6) мор. ( канат) amarra f, ormeggio
    7) мн. спец.
    ••

    ни конца, ни краю не видно / не видать / нет — non se ne vede la fine; non si riesce a venirne a capo; non finisce mai

    сводить концы с концами — sbarcare il lunario; tenersi a galla

    прятать / хоронить концы — far perdere / sparire le tracce

    на худой коне́ц — alla peggio; nel peggiore dei casì

    ... и концы в воду —... e buona notte, (suonatori)!; e chi si e visto si e visto

    коне́ц венчает дело; коне́ц - делу венец — la fine corona l'opera

    * * *
    n
    1) gener. coda, culaccino, fondo, punta, scorcio (дня, недели и т.п.), ultimo, estremita, fine, apice, capo, corsa, e (bell'e) finita, esito, estremo, finale, stremo, testa
    2) sl. pirla
    3) obs. co
    4) liter. polo
    5) eng. terminale
    6) econ. termine
    7) mus. sbarra

    Universale dizionario russo-italiano > конец

  • 16 накладывать

    и Накладать накласть
    I. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);
    2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];
    3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -
    1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;
    2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;
    3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.
    II. Накладывать и Налагать, наложить -
    1) см. I. Накладывать 1 и 2;
    2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).
    * * *
    несов.; сов. - налож`ить
    1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти

    \накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что — см. налагать

    \накладывать жить печа́ть (печа́ти) на что; \накладывать жить [свою́] печа́ть на кого́-что, \накладывать жить [свой] отпеча́ток на кого что — см. налагать

    \накладывать жить резолю́цию — накла́сти (по́класти) резолю́цію

    \накладыватьть ру́ку (ла́пу) — ( завладевать) накладати, накла́сти ру́ку (ла́пу)

    \накладывать жить на себя́ ру́ки — ( о самоубийстве) накла́сти (підня́ти, зня́ти) на се́бе ру́ки, заподі́яти собі́ смерть, укороти́ти собі́ ві́ку

    \накладыватьть штраф — наклада́ти, накла́сти штраф

    2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду

    Русско-украинский словарь > накладывать

  • 17 на

    на I
    предлог Α. с вин. и предл. п.
    1. (при обозначении места, на поверхности \на на вопросы куда?, где?) (ἐ)πάνω σέ, σέ, ἐπί:
    на столе πάνω στό τραπέζι· на стол στό τραπέζι· писать на бумаге γράφω σέ χαρτί· лежать на кровати εἶμαι ξαπλωμένος στό κρεββάτι· лечь нз диван ξαπλώνω στό ντιβάνι· рисунок на ковре σχέδιο στό χαλί·
    2. (при обозначении направления или местонахождения \на на вопросы куда?, где?) σέ:
    ехать на Кавказ πηγαίνω στόν Καύκασο· отдыхать на Волге ἀναπαύομαι στό Βόλγα· смотреть на небо κοιτάζω τόν οὐρανό· подниматься на трибуну ἀνεβαίνω στό βήμα· идти на работу πηγαίνω στή δουλειά· быть на совещании εἶμαι στή συνεδρίαση· В. с вин. п.
    1. (при обозначении срока, промежутка времени) γιά:
    на несколько дней γιά μερικές μέρες· на час γιά μιά ῶρα· нанимать на месяц νοικιάζω γιά ἕνα μήνα· уехать на зиму (на лето) φεύγω γιά ὀλο τό χειμῶνα (γιά ὀλο τό καλοκαίρι)· лекция перенесена на вторник ἡ διάλεξη ἀναβλήθηκε γιά τήν Τρίτη· отложить на конец мая ἀναβάλλω γιά τό τέλος τοῦ Μάη· на будущей неделе τήν ἄλλη ἐβδομάδα·
    2. (при обозначении меры, количества) σέ, γιά:
    купить на триста рублей ἀγοράζω γιά τριακόσια ρούβλια· на два рубля меньше (κατά) δυό ρούβλια λιγωτερο· разделить на пять частей διαιρώ σέ πέντε μέρη· делить на три мат διαιρώ διά τοῦ τρία· обед на четыре человека γεῦμα γιά τέσσερα ἄτομα· комната на двоих δωμάτιο γιά δύο ἄτομα· опаздывать на два часа ἄργώ δυό ὠρες· на сто кяломет-ров (σέ) ἐκατό χιλιόμετρα·
    3. (при обозначении цели, назначения) γιά, διά, σέ:
    деньги на ремонт χρήματα γιά τήν ἐπισκευή· на всякий случай γιά κάθε ἐνδεχόμενο· С. с предл. п.
    1. (при обозначении орудия или средства действия, при обозначении предмета, являющегося опорой, основанием, внутренней частью чего-л.) μέ:
    ехать на поезде ταξιδεύω μέ τό τραίνο· играть на гитаре παίζω κιθάρα· готовить на масле μαγειρεύω μέ βούτυρο· суп на мясном бульоне σούπα μέ ζωμό κρέατος· пальто на меху παλτό μέ γούνα· коляска на рессорах ἀμαξάκι μέ σοϋστες· развести́ на молоке διαλύω μέσα σέ γάλα·
    2. (во время чего-л., в течение) σέ, κατά:
    на каникулах στίς διακοπές· ◊ на голодный желудок μέ ἄδειο στομάχι· верить на слово δίνω πίστη στά λόγια κάποιου· на лету́ στον ἀέρα· схватывать на лету́ перен πιάνω πουλιά στον ἀέρα· читать на память ἀπαγγέλλω ἀπό μνήμης· на весь мир σ'ὅλο τόν κόσμο· сидеть на веслах κάθομαι στά κουπιά· перевести́ на греческий язык μεταφράζω στά ἐλληνικά· право на отдых δικαίωμα ἀνάπαυσης· беседа на тему συζήτηση πάνω στό θέμα· на наших глазах μπροστά στά μάτια μας· подать жалобу на кого-л. ὑποβάλλω καταγγελίαν ἐναντίον κάποιου· идти на смерть ἀντιμετωπίζω τό θάνατο· идти на врага ἐπιτίθεμαι κατά τοῦ ἐχθροῦ· влиять на кого-л. ἐπιδρώ πάνω σέ κάποιον быть на стороне кого-л. εἶμαι μέ τό μέρος κάποιου· дыра на дыре χιλιοτρυπημένο.
    на II
    частица разг (возьми) νά, πόρτο:
    на тебе книгу νά πάρε τό βιβλίο· ◊ вот тебе (и) на! αὐτό μᾶς Ελειπε!

    Русско-новогреческий словарь > на

  • 18 конец

    м.

    коне́ц зимы́ — fin de l'hiver

    в конце́ сезо́на — à la fin de la saison

    бли́зиться, приходи́ть к концу́ — toucher ( или tirer) à sa fin

    2) ( край) extrémité f; bout m ( у предмета)

    коне́ц пути́ (доро́ги) — bout du chemin (de la route)

    в конце́ у́лицы — au bout de la rue

    коне́ц верёвки — extrémité f de la corde

    3) (путь, расстояние) разг. course f, trajet m

    в о́ба конца́ — aller et retour

    взять биле́т в оди́н коне́ц — prendre un billet aller

    4) мор. ( канат) amarre f; bout m (de cordage)

    отда́ть концы́! — larguez les amarres!

    5) мн.

    концы́ спец. (обрезки ткани, верёвок) — déchets m pl

    6) ( смерть) разг. fin f
    ••

    под коне́ц — à la fin

    па́лка о двух конца́х — une arme à double tranchant

    и де́ло с концо́м разг.et voilà tout

    на худо́й коне́ц разг. — au pis aller, au pire

    конца́ кра́ю нет чему́-либо разг. — on n'en voit pas la fin, c'est à n'en pas finir

    в конце́ концо́в — au bout du compte, finalement; à la rigueur ( в крайнем случае)

    из конца́ в коне́ц — d'un bout à l'autre

    со всех концо́в — de tous (les) côtés

    во все концы́ — aux quatre coins du monde

    в коне́ц, до конца́ (совсем, полностью) — à fond; entièrement, de fond en comble

    без конца́ — sans cesse

    тепе́рь уж оди́н коне́ц — rien à faire, c'est la fin

    положи́ть чему́-либо коне́ц — mettre un terme à qch, couper court à qch

    своди́ть концы́ с конца́ми — joindre les deux bouts

    хорони́ть концы́ разг.effacer les traces

    начина́ть не с того́ конца́ — commencer par l'autre bout; commencer par le mauvais bout

    тут и концо́в не найти́ разг. — c'est tellement embrouillé qu'on n'en voit pas le bout; c'est un écheveau embrouillé

    и концы́ в во́ду погов.ni vu ni connu

    коне́ц венча́ет де́ло, коне́ц (всему́) де́лу вене́ц погов.la fin couronne l'œuvre

    * * *
    n
    1) gener. about, course, péroraison, traite, terminaison, bout, extrémité, queue (зимы и т.п.), terme, fin
    2) navy. aiguillette
    3) colloq. trotte
    4) liter. enterrement (чего-л.), épilogue, curée, mort
    5) eng. brin (ремня, цепи), culasse, filin, limite, bout (напр. каната), brin (напр. каната)
    7) simpl. c'est mat

    Dictionnaire russe-français universel > конец

  • 19 печать

    1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;
    2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;
    3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);
    4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.
    * * *
    1) печа́тка, печа́ть, -ті
    2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у
    3) ( печатание) дру́к, -у
    4) ( о шрифте) дру́к
    5) ( пресса) пре́са

    соломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка

    Русско-украинский словарь > печать

  • 20 поднимать

    и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.
    * * *
    несов.; сов. - подн`ять
    1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти
    4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

    \поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву

    5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити
    6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

    поднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар

    Русско-украинский словарь > поднимать

См. также в других словарях:

  • смерть до чего — нареч, кол во синонимов: 13 • больно (55) • дюже (19) • жуть до чего (13) • …   Словарь синонимов

  • смерть как — страсть как, страх как, страсть до чего, жуть до чего, смерть до чего, жуть как, ужас до чего, ужас как, больно, дюже, здорово, очень, страх до чего Словарь русских синонимов. смерть как нареч, кол во синонимов: 13 • больно (55) …   Словарь синонимов

  • смерть — сущ., ж., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? смерти, чему? смерти, (вижу) что? смерть, чем? смертью, о чём? о смерти; мн. о смерти, (нет) чего? смертей, чему? смертям, (вижу) что? смерти, чем? смертями, о чём? о смертях 1. Смертью… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СМЕРТЬ СУБЪЕКТА — ’СМЕРТЬ СУБЪЕКТА’ метафорический термин для обозначения одного из двух полюсов амбивалентной тенденции размывания определенности субъект объектной оппозиции в рамках постмодернистской программы преодоления традиции бинаризма (см.), фиксирующий… …   История Философии: Энциклопедия

  • СМЕРТЬ — жен. (мереть), смёртушка, моск., тамб. смерётка, точка, тушка, смерёдушка, новг., олон., архан. конец земной жизни, кончина, разлучение души с телом, умирание, состояние отжившего. Смерть человека, конец плотской жизни, воскресение, переход к… …   Толковый словарь Даля

  • Смерть Поэта — «На смерть Пушкина» …   Википедия

  • Смерть (Гриффины) — У этого термина существуют и другие значения, см. Смерть (значения). Персонаж мультсериала «Гриффины» Смерть В …   Википедия

  • Смерть выходит из могилы — El espanto surge de la tumba Жанр фильм ужасов Режиссёр Карлос Ауред Продюсер Хосе Антонио Перез Гинер Модесто Перез Р …   Википедия

  • Смерть ей к лицу — Death Becomes Her …   Википедия

  • Смерть богов. Юлиан Отступник — Жанр: историософский роман Автор: Д. С. Мережковский Язык оригинала: русский Год напис …   Википедия

  • Смерть Иоанна Грозного (пьеса) — Смерть Иоанна Грозного Жанр: трагедия Автор: Алексей Константинович Толстой Язык оригинала: русский Год написания: 1866 Публикация: 1866 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»